Главная » Статьи » Мои статьи |
Музей в Пирогові дійсно розікрали! Напіврозвалені старовинні хатки, трухляві вітряки з обламаними крилами, розкрадання, пожежі, розкол колективу, незаконні звільнення… І це у найбільшому скансені Європи! Візитівки старовинної України у світі! Вже рік представники громадськості, науковці, журналісти привертають увагу до сумного стану Національного музею народної архітектури та побуту України. На жаль, керівництво Національної академії наук України, якій підпорядкований музей, свідомо усувається від вирішення проблем музею. Але, колектив, громадськість, журналісти проявили дивну у нинішній час згуртованість, організованість, сміливість, грамотну активність і не збираються пасивно спостерігати за нищенням скансену. Було надіслано чимало звернень у різні інстанції. Хоч і повільно, почалися перевірки. Знайдено чимало порушень. Найдовше працювала у Пирогові група ревізорів ГоловКРУ. Коли вийшли на цікаві пласти порушень, отримали серію конкретних погроз. Це у науковій установі! Крушники викликали міліцейську охорону, вимушено пересуваючись музеєм (!) з озброєною вартою! А це лише один з епізодів… Те, що нинішній директор почав вести себе, ввічливо кажучи, неадекватно, учасникам протистояння було видно давно. І лише зараз, отримавши офіційного листа КРУ, зрозуміли, чому – дуже багато порушень, розкрадань, нецільового використання коштів, бухгалтерських хитрощів… У неофіційних розмовах, деякі експерти зазначили, що внаслідок неефективного, вірніше злочинного, менеджменту, музей втратив кілька мільйонів доларів. Та не всі, у тому числі меценати, прагнуть говорити про це публічно… Це як прямі, так і непрямі втрати… Вже не говоримо про імідж! Хто і з якою метою системно нищить музей-візитівку країни? Свідомо чи несвідомо… Хоча, звернимося до офіційного документу, який вартує того, аби зацитувати його повністю. «Лист-відповідь від 14-03-2001 № 03-16/468
Поряд з цим, у зв’язку з відсутністю документів, що підтверджують суму витрат, понесених підрядними організаціями, а також відсутності окремих організацій, які виконували підрядні роботи, ревізією не вдалося підтвердити понесення підрядниками прямих витрат здійснених ними під час ремонтних та реставраційних робіт на суму понад 2 000 000 грн., у тому числі підприємство «Спеціальне науково-реставраційне управління» Українського товариства охорони пам’яток історії та культури» на суму 1 800 000 грн.
Іншими словами, КРУ накопало лише явних розкрадань, порушень, нецільового використання десь на півмільйона доларів бюджетних коштів! І це лише поверхнева інформація. А тепер просто поїдьте в Пирогово у вихідні, постійте біля каси… Все зрозумієте. Як після всього цього розцінювати хронічний істеричний плач нинішнього директора про недофінансування, обмеженість у маневрах? Стоїть безліч напіврозвалених об’єктів. Відбуваються дивні пожежі. Про охоронні фірми музею можна писати окремий детектив. Як і про чисельні кабаки. Супердорогу сигналізацію, яка не працює. Гігантську занедбану територію… Багато чого не увійшло до звіту… Що маємо нині. Директор незаконно звільнив двох принципових професійних заступників, один з яких вже поновився через суд, інший чекає рішення. Офіційне судове рішення про поновлення на роботі керівництвом музею ігнорується. В колективі склалася революційна ситуація – виникла і гучно протестує незалежна профспілка. Всі рішення приймаються одноосібно, авторитарно. На якихось напівзаконних підставах на роботу приймаються сумнівні особи, що прикметно, пенсіонери. Але, головне, не проводяться і не плануються ремонтно-реставраційні роботи на унікальних об’єктах, що гинуть на очах здивованих туристів з багатьох країн! Нам невідомо, чи будуть порушені кримінальні справи. Все може бути… Ганебна ситуація довкола Нацмузею є великою плямою на репутації керівництва НАН України. І не видно якогось великого бажання аби її стерти… То що робити? Ще восени пропонувався зрозумілий і прийнятний варіант. Відправити нинішнього закарпатського директора-пенсіонера на відпочинок до Ужгорода. Когось із заступників, які розуміються на ситуації і бачать оперативні шляхи наведення хоча б елементарного порядку, призначити В.О. Розчистити всі бухгалтерські завали. Написати програму реконструкції, зробити заявки на фінансування. Повернути довіру меценатів. Провести нормальну інформаційну кампанію музею. Стабілізуватися. І десь за півроку-рік обрати нормального повноцінного директора. Все дуже просто. Скансен треба рятувати! Але, чи зрозуміють таку простоту високочолі мудреці НАН України? Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», Почесний працівник туризму України, академік МАК | |
Просмотров: 482 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |