Четверг, 25.04.2024, 20:24 | Приветствую Вас Гость
УНІВЕРСАЛЬНА ГАЗЕТА
| Главная » Статьи » Мои статьи |
Суспільство потребує снайпера
Політика в Україні перетворилася на неприховану боротьбу кланів за рештки державної власності. Зростання цін, беззаконня, корупція, безглузда передвиборна агітація, туманне майбутнє — все це змушує людей шукати альтернативу.
Та не для того, щоб стріляти. Люди вже розуміють, що банальним відстрілом нічого не досягнеш — треба змінювати загальний підхід, мислення, поведінку самих українців. Це усвідомлення пронизує дискусії, що розгорнулися на сайті неіснуючої ”Маленької партії снайперів”. Учасники інтернет-форуму абсолютно правильно почали з питання: а хто він, снайпер?  А це своєрідний ідеал, із яким ідентифікує себе український середній клас постіндустріальної епохи. Адже снайпер — це точність, лаконічність, відповідальність, творчість, індивідуальна майстерність.
А також здатність терпеливо дочекатися слушного моменту, після чого
діяти максимально швидко й рішуче. Снайпер ретельно вивчає ворога,
знаходить позицію, обирає час — і досягає поставленої мети одним точним
пострілом.
Снайпер не стріляє по горобцях, а б’є в десятку. Уміння відрізнити головне від вторинного — це його сутність. У чому полягає ”десятка” нинішньої ситуації в Україні? Парламентська чи президентська республіка? ЄС чи ЄЕП? ”Батьківщина” чи Партія регіонів? Снайпер скаже, що це не варті уваги горобці. ”Десятка” ж захована в одній фразі: ”Право управляти має лише той, хто відповідає за результати свого управління”. Причому чим більші повноваження, тим більша відповідальність. Управляєш матеріальними ресурсами — відповідай власним майном. Управляєш свободою людей — відповідай власною свободою. Управляєш життям людей — відповідай власним життям. Це всесвітній закон справедливості. Народи, які його ігнорували, швидко вироджувалися і зникали з історичної арени.  Нинішній режим — це відверте заперечення цього природного закону.
Звідси й вимирання народу, розпад інфраструктури, нищення природи. Бо де відповідає більш ніж один, там не відповідає ніхто.
Персональна відповідальність — ось справжня ціль снайпера, його ”десятка”. Бо щойно вона з’являється, відразу ж постають питання про мету держави, критерії її досягнення, громадянський контроль над владою, винагороду за успіхи чи покарання за провали. Очевидно, нічого з цього немає за нинішнього тимчасового режиму, який чомусь називає себе демократією. Усвідомлення снайперської ”десятки” — це фундамент для розгортання масового руху українського творчого класу і початку реальних перетворень. | |||||
| Просмотров: 545 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 0.0/0 | |||||
| Всего комментариев: 0 | |
| Форма входа |
| Категории раздела | |
|
| Поиск |
| Друзья сайта | ||
|